У «Довіднику безбар’єрності» з’явився новий розділ, який може допомогти сім'ям з дітьми, людям з івалідністю, людям старшого віку та їхнім близьким з алгоритмом дій у різних обставинах, викликаних війною.
Інформація нового розділу «Довідника безбар’єрності» стане у нагоді українцям щодо пошуку алгоритму дій у складних обставинах, викликаних війною.
Сьогодні розповідаємо про те, як розповісти і пояснити дитині втрату рідної людини
- Сказати дитині про смерть повинна найближча людина – та, кому вона найбільше довіряє і з ким може розділити горе.
- Спробуйте знайти безпечне й тихе місце, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати.
- Попросіть дитину сісти поруч. Якщо вона ще маленька і в неї є улюблена річ, наприклад, іграшка, яку вона всюди носить із собою, нехай візьме і її.
- Не варто детально розповідати, як саме це сталося. Якщо це було раптово, спочатку потрібно сказати, що ця людина загинула і її з нами ніколи не буде.
- В цілому, якщо дитина не розпитує, не треба говорити зайвого.
- Говоріть повільно і обов’язково робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем.
- Дитині треба дати час, щоб усвідомити цю інформацію. Маленькі діти можуть реагувати так, ніби вони вас не слухають. Проявіть терпіння та дочекайтеся їхньої уваги.
- Також будьте готові до того, що молодші діти будуть знову і знову ставити одні й ті ж запитання – як під час розмови, так і упродовж наступних днів та тижнів.
- Не використовуйте образ померлої людини для формування бажаної поведінки дитини. Наприклад: «Не кричи, бо на тебе бабуся зверху дивиться».
- Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї. Спитайте, що б вона хотіла сказати людині, якої вже немає. Якою б, на її думку, була відповідь.
- Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції. Їх треба проговорити (печаль, сум) і допомогти виразити (гнів, агресія).
- Говорити про померлу людину – часто є способом, який допомагає виразити накопичені почуття.
Дякуємо за рекомендації психологині Наталі Акульшиній.
Більше інструкцій та порад, актуальних у воєнний час для батьків з дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких, читайте у «Довіднику безбар'єрності» https://bf.in.ua/u-voiennyj-chas.
